У мрії немає терміну придатності

    Колись дуже давно, років 10 назад, у мене з’явилась дивна мрія – читати час від часу дітям книжку, десь у атмосферному місці, щоб малі слухали і раділи казці… Як завжди, надихнулася гарною картинкою з фільму, навіть не пам’ятаю назви. Там був такий епізод – у героїні була своя книгарня і по вихідних, убравшись у пишну сукню чарівниці, вона читала книжки дітлахам. З того моменту і я загорілася ідеєю мати власну книгарню, мати маленьке затишне місце для себе і охочих поринути у казкову атмосферу. Щоб за вікном був парк, обов’язково зі старезними, величезними дубами, з озером і каченятами. Щоб знати усіх продавців солодкої вати і бути мало не ліпшими подругами з баристою найближчої кав’ярні. Щоб дощ за вікном – це запах мокрої трави і деревини, а коли сонячно – можна дивитись як на газончику влаштовують пікніки, грають у фрізбі.
А всередині крамнички будуть полички, столики і різнобокі крісла. М’які, з такими ажурними подушечками, як в’яже моя бабуня. І десь у глибині книгарні, туди далі, за стіною, буде маленька зона для того, щоб можна було послухати казочку. Будуть килимочки, щоб зручно сидіти прямо на підлозі, аркушики і олівці.

    Як же приємно подумки повертатися у цю мрію… Але яким був мій подив, коли минулої неділі моя десятирічна (!) мрія збулася. Навіть не навмисне, без думки, що ось він, час зробити це настав.  Ми з молодіжною організацією ЦРПМІ завжди у творчому потоку…То одна ідея, то інша – мурал малюємо, фільми надворі показуємо. І тут неочікувано вирішуємо провести вечір активного дозвілля для малюків у нашому улюбленому парку. Все через те, з якою радістю малі завжди реагують на мультики, на наші танці, музику. Подумали – чого ні? А давайте!

    Жовтогарячий, аж пекучий захід сонця, у повітрі вже ледве-ледве бринить майбутня прохолода… З десяток пар оченят дивляться на мене, а я питаю: “Казку про русалочку будемо читати? І намалюємо її тоді? “.  У мене мало сльози на очах не виступили від щємливості моменту.

Важко описувати, але емоції, коли справджується наївна дитяча мрія… Воно того вартує. У цей момент наче планета перестає обертатися і все стає простим і зрозумілим. Всі повороти долі, всі питання, усі складнощі, що привели у цей самий найважливіший момент – все на світі складається у єдиний пазл…

Вечір дозвілля пройшов, було стільки класних моментів – і члени організації розумнички, були не згірше вихователів чи аніматорів, і дітлахи просто супер, навіть сміття у парку допомогали прибирати. Але найбільше мені запам’ятається той самий момент, коли я усвідомила, що ось воно, збулася ще одна хороша мрія, яка точно вартувала всього. 
Тетяна Сивоконь

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх