Нова ера волейболу Токмака

Вже майже місяць у Палаці спорту вирує гра, найулюбленіша гра багатьох спортсменів Токмака – волейбол. Було відіграно 10 тренувань з Анатолієм Бєляєвим, який у 80-90-х став центральною фігурою для токмацьких волейболістів і успішним наставником нашої збірної. Сьогодні він упевнено керує новими гравцями: додає навантаження і вправи кожного тренування. Анатолій Іванович точно знає, що треба для того, щоб збірна міста з волейболу засяяла на п’єдесталах всеукраїнських змагань:

  • Перспектива збірної Токмака залежить від послідовності переходу вихованців з молодшої ліги у середню і старшу. Для цього треба більше одного тренера і фінансування керівництва міста. На цей момент є чудові гравці, хоч волейбол і не підтримувався десятиріччями. Зараз головне напрацювати злагодженість і зіграність команди. Минулого разу, коли я був тренером у 80-х роках, збірна міста стала конкурентною і успішною за 6 років. Почав працювати з вихованцями Токмацького механічного технікуму і згодом вони стали основою команди.  Важливо приділяти увагу волейболу ще у школі, щоб дітям було легше визначитися зі спортом, яким хочеться займатися далі.

Кожен гравець працює з неймовірною самовіддачею, бо тренування стали джерелом сили і натхнення. Те, що робить нас краще кожного разу і дає віру у себе. Команда вже не просто набір гравців, це найкращі друзі, що підстрахують один одного у будь-який момент.

Один з гравців нашої збірної – 4-разовий чемпіон молодіжної ліги  Азербайджану токмачанин Ілля Вікнянський. Спочатку він півроку був у збірній до 16 років, а потім у U-18 – гравці до 18 років. Їхня збірна виїжджала на змагання в Латвію, Єгипет, Турцію, Казахстан, Грузію, Білорусь. Також, паралельно з цим, Ілля грав у одному з найкращих волейбольних клубів Азербайджану «Локомотив».

  • Я люблю волейбол за відчуття польоту. Після гри зі збірною Японії, яку ми до речі виграли, набив татуювання з ієрогліфами, що означає «лети». Ці секунди у повітрі, коли є лише «зараз» і «після» , коли ти один на один з гравітацією, коли відчуваєш політ – не порівняти ні з чим. Ця гра – любов до швидкості, коли доля секунди визначає твою долю: підеш з майданчику чемпіоном чи переможеним.

Ілля також мав вимушену перерву у волейболі через травму. На фіналі молодіжного чемпіонату Азербайджану першої ліги, на очах у тисячі глядачів і телеглядачів, він вивихнув ліве коліно: невдале приземлення після нападаючого удару. Та любов до волейболу не затьмарить жодна травма.

  • Волейбол– це командна гра, – додає Євген Фомінов, ще один волейболіст. – Результат гри залежить від злагодженості команди і це мотивує кожного тренуватися на повну силу. Систематичні навантаження дають хороший результат і позитивно впливають на здоров’я. По-справжньому я закохався у волейбол, коли був присутній на грі збірної України. Побачивши їхні здобутки, тепер рівняюся на них і стаю краще кожного дня.

Не залишився осторонь становлення і розвитку волейбольного поприща у Токмаці і президент Федерації волейболу Токмака Микола Забой. За його словами, волейбол став однією з центральних спортивних ігор міста ще у кінці 70-80-х років. Команди були як чоловічі, так і жіночі. Площа на гральному майданчику завжди була заброньована під ігри, а результати наших збірних лунали всім Радянським Союзом.

Президент Федерації каже, що він, з Владиславом Мікшею, ініціював повернення волейболу ще у 2017 році. І вже сьогодні, з новим тренером, натхненними гравцями і підтримкою міста, зміни відбуваються лише на краще. Головне – це підтримка міста, завдяки чому всі труднощі залишаться позаду, а спортсмени зможуть реалізовувати весь потенціал.

Збірна волейболу тренується на повну силу тричі на тиждень і вже чекає на перші змагання. Ця гра назавжди у серці кожного і гравці готові показувати результат за будь-якої нагоди, адже насолоду від перемоги не порівняти ні з чим іншим.
Тетяна Сивоконь



Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх